Главная » 2013 Март 21 » А ти кто такой?
22:58 А ти кто такой? | |
Мені сподобалася фраза «За двісті років ти не досягнеш того, чого досягла більшість цих депутатів». У цій фразі: все, і світогляд цієї людини (а з ним і всього керівництва Партії Регіонів), і її ставлення до своїх співгромадян. Так, ані помічник депутата Аронець, ані більшість з присутніх при перепалці журналістів та помічників депутатів, ані, нарешті, ми з вами, справді ніколи не досягнемо того, чого досягли в цьому житті чимало регіоналів. Ми не очолюємо великі компанії, не створили крупного бізнесу, не керуємо тисячами людей. Але, що з того? Не сумніваюся, знайдеться чимало людей, які почнуть зауважувати, що правда, от представники регіоналів створили те, те й те, керували тими й тими підприємствами… Я не хочу дискутувати, як керували і якими методами створили – це тема окремої розмови. Але припустимо навіть, що Борис Колесніков справді з нуля підняв великий бізнес (як він заявив під час перепалки з нардепом Мохником) і зробив це абсолютно чесно. Я знову питаюся, ну і що? Так, ми живемо в суспільстві в якому мати власний свічковий заводик – не злочин, і бізнес робити – не ганебно. Хай всі ці люди багато чого в житті добилися і створили великі успішні підприємства. Дуже добре – за це вони їздять на дорогих машинах, живуть у великих садибах, мають змогу відпочивати на дорогих курортах. Але успішність в бізнесі не ставить людей понад законом і для цього існують цілком розумні причини. Так, світ знав часи, коли власник великого майна становився понад законом, а то й сам ставав законом. Не можна сказати що та система була неефективна – для свого часу вона була цілком сучасна. Лихо в тому що та система була переможена масою обірваних міщан, з алебардою, з довгим списом, а зрештою – з рушницею в руках. Відтоді принципи виробництва в світі зазнали серйозних змін. І нині в країнах заходу в демократію граються не просто як в гарну цяцянку – демократична система доказала свою значно сильнішу живучість порівняно з тоталітарною. За сучасного розвитку технологій, робота людини яка шабрить поверхню (наприклад на картері двигуна BMW), або ріже шестерню (для пасажирського літака) стала важити не набагато менше за роботу людини яка ними керує. Чому Україна безнадійно втрачає свій машинобудівельний комплекс? Не через близькість до Європи, як брешуть нам комуняки, а через те що на сучасному машинобудівному виробництві кожен працівник мусить не тільки добросовісно працювати, але й постійно зростати над собою. А для цього він не мусить відволікатися на інші проблеми як-то – на наркоманів на вулиці, на медицину (яка гроші бере але якості не гарантує), на мажорів (які безкарно калічать людей) та на дороги, які після зими нагадують ландшафт Місяця. Таких працівників треба вирощувати. Їх треба селекціонувати. Їх робота має стати престижною. Але яку престижність може забезпечити їм керівник, який заявляє помічникові такого самого як він депутата: «Та ти за двісті не досягнеш того чого досягла більшість цих депутатів»? А від «більшості депутатів»? Яку модернізацію вони можуть провести, якщо в собі вони бачать панів, а у всіх хто не як вони – бидло? Борис Колесніков якось поремствував що на його свинокомплексах працюють французи, бо мовляв українці до того рівню не дотягують. Тоді ще віце-прем’єр з інфраструктури забув додати, у який виш може піти пересічний українець, аби мати шанс працювати на господарствах Бориса Колеснікова не гірше за французів. Освіта власних співгромадян і забезпечення їх роботою тоді його не цікавило. Службовець держави Україна Борис Колесніков не ділить людей на своїх співгромадян та чужих, для нього люди існують вигідні йому і не дуже. І коли раптом його почали повертати до реальності спершу помічник нардепа Аронець, а потім нардеп Мохник, в гаспадінє Колесникові заграла панська пиха: «Я? Я повинен?!... Та хто ви такі?» Прибічники ПР люблять дорікати українським націонал-патріотам тим, що останні, мовляв, застрягли в тоталітаризмі. Маємо повернути цю кульку назад – лідери Партії Регіонів в своєю свідомістю глухо загрузли в дрімучому Середньовіччі. З усіма притаманними йому властивостями – кастовою системою, традиціями (панятіями) замість законів, та звичкою будь-який свій вчинок виправдовувати криком: «А він даму скривдив!» Нині регіоналам в Раді стало дуже важко. Вибори, на які вони витратили стільки сил абсолютної перемоги їм не принесли. Доводиться здобувати по пиці. Доводиться домовлятися з опозицією. Доводиться вислухувати нагадування про закон від молодих помічників депутатів. Регіонали полюбляють вихваляти свою «європейськість» та «толерантність» на противагу різноманітним «укрофашистам». Ціну цим вихвалянням можна побачити щоразу коли нардепам від ПР нагадують про їхню рівність перед законом на рівні з іншими 46 млн. українців. Тоді коли європейський лоск злітає мов примара, і стає чути карколомний аргумент: «А ти кто такой?» Дмитро Калинчук
| |
|
Всего комментариев: 0 | |